День шостий

     Коливання відіграють велику роль в житті людини. Іноді коливання виступають як друг і помічник людини, а іноді як підступний ворог.

     Вченими багатьох країн світу проводяться дослідження з метою з’ясування впливу шуму на здоров’я людини.

    Дослідження показали, що шум завдає суттєвої шкоди здоров’ю людини, але абсолютна тиша лякає і пригнічує її. Так, співробітники одного конструкторського бюро, що мали прекрасну звукоізоляцію, уже через тиждень стали скаржитися на неможливість роботи в умовах пригнічуючої тиші: вони були знервовані, втрачали працездатність. І, навпаки, було встановлено, що звуки значної сили стимулюють процес мислення, особливо процес рахунку.
   Кожна людина сприймає шум по-різному.
   Дія механічних коливаню на організм залежить від таких причин: частоти коливань, їхньої інтенсивності (амплітуди), тривалості й напрямку дії.

Коливання частотою 3-5 Гц зумовлюють реакції вестибулярного апарату й можуть спричиняти розлади, пов’язані зі зміщенням маси крові, тобто судинні розлади й синдром захитування (морську хворобу). За коливань із частотами від 3-5  до 11 Гц спостерігають розлади, обумовлені збудженням лабіринтового апарату внутрішнього вуха й резонансними коливаннями як людського тіла в цілому, так і деяких його частин (голова, шлунок, печінка й кишечник).

Коливання людини з частотами 11-45 Гц  можуть супроводжуватися функціональними розладами деяких внутрішніх органів, погіршувати зір у зв’язку з коливаннями очних яблук, спричиняти нудоту й блювоту. Механічні коливання з частотами понад 45 Гц за відомої інтенсивності спричиняють серйозні зміни – так звану вібраційну хворобу.

Зменшення рівня шуму покращує самопочуття людини і підвищує продуктивність праці. З шумом необхідно боротися як на виробництві, так і в побуті. Уміння дотримуватися тиші – показник культури людини і його доброго ставлення оточуючих. Тиша потрібна людям так само, як сонце і свіже повітря.

День п’ятий

   Надзвичайно актуальним питанням сучасного світу є питання негативного впливу зовнішніх коливань на живі організми. Тому, на нашу думку, потрібно дослідити та обговорити, знайти наукові твердження, як шкідливого так і корисного впливу коливань на живі організми.

День четвертий

Працюючи над вивченням питання: "Як людина сприймає звук?", я знайшла в Інтернеті структуру вуха.

Найважливішим  приймачем звуку є, вухо.

Слухова сенсорна система - це аналізатор зовнішнього середовища, що містить:
- периферичний відділ (орган слуху)
- провідниковий відділ (слуховий нерв)
- центральний відділ (слуховий центр кори головного мозку)

Орган слуху людини складається з трьох частин:
- зовнішнє вухо
- середнє вухо
- внутрішнє вухо    

Звукова хвиля потрапляючи на барабанну перетинку, спричиняє її коливання. Ці коливання через слухові кісточки, передаються в наповнений рідиною завиток, названий равликом. У рідині виникають хвилі, які впливають на чутливі клітини, де народжуються нервові імпульси, що йдуть у кору головного мозку. Саме ці імпульси й сприймаються мозком як звук.
Ми чуємо обома вухами і це дуже важливо для визначення напрямку звуку. Якщо звукові хвилі надходять в обидва вуха водночас, ми сприймаємо звук посередині. Якщо звукові хвилі трохи раніше надійдуть в одне вухо, ніж в друге, ми сприймаємо звук чи праворуч чи ліворуч.

Отже, відчуття звуку пов’язане із хвильовим коливанням повітря. 
Наше вухо здатне сприймати звукові коливання в діапазоні від 16 Гц до 20 кГц. Частоту нижче 16 Гц називають інфразвуком, а понад 20 кГц - ультразвуком.
Слух є джерелом інформації про звуки і необхідний для розвитку мови.
Сприйняття звуків слуховою сенсорною системою забезпечується перетворенням механічної енергії в електричну.
  

День третій

Камертон

Повільно присунемо камертон, що звучить, до тенісної кульки, що висить на нитці. Як тільки вони зіткнуться, кулька відразу ж, начебто від сильного поштовху, відскочить убік. Так відбувається саме через часті коливання ніжок камертона.

                            

Я теж знайшла в Інтернеті опис досліду який ще раз доводить, що джерелами звуків є тіла, що коливаються.

Якщо піднести до струни, що звучить, кульку для гри в настільний теніс, то кулька, торкнувшись струни, відскакує убік. Дослід свідчить про те, що струна, яка звучить, коливається, тобто звук виникає під час коливання струни.

                                

День другий

"Чи можна стверджувати, що кожне тіло, яке звучить, коливається?"

     Думаю що можна. Звуки необхідні нам для нормального розвитку й існування.
Звуки, які ми чуємо, повідомляють про те, що відбувається навколо нас, навіть якщо ми не бачимо джерела звуку.

     Я навчаюся грати на музичному інструменті -  гітарі. Поспостерігавши за звучанням різних музичних інструментів скрипки, барабанів, сопілки можу стверджувати, що інструменти, які звучать коливаються.
     Щоб переконатися у своєму припущенні пропоную завтра виконати дослід скориставшись фізичним приладом, що називається камертон.

День перший

Сьогодні розпочали роботу над проектом "Коливальні процеси в техніці й живій природі".

Наша група має на меті дати відповідь на питання. Чи кожний звук корисний для людини?

Це дослідження для нас нове, та якщо звернутися до наукових визначень. Гадаємо, що знайдемо відповіді на всі свої запитання.
Всіх кому цікаво долучитися до обговорення, запрошуємо до співпраці.